ФУЕТЕ́, невідм., с. У балеті — фігура в жіночому танці, що полягає в повороті на пальцях однієї ноги при одночасному круговому обертанні в повітрі другої. Вона зробила.. кілька фуете й усміхнулася (Ю. Янов., II, 1958, 151); Театр.. покликаний донести до глядача не трюк, не майстерно виконане фуете, а ідею (Веч. Київ, 24.VIII 1974, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 649.