ФІГУРИ́СТ, а, ч. Спортсмен, що займається фігурним ковзанням. У фігуристів чудово поєднуються артистичність з атлетичністю, і навіть оцінки виставляються, так би мовити, двох видів: за красу виконання і за спортивну майстерність (Рад. Укр., 18.XI 1961, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 585.