ФІЛІЖА́НКА, и, ж. Те саме, що ча́шка. Доктор, прихилившися над своєю філіжанкою, помалу, систематично пив каву (Фр., II, 1950, 302); Кава запарувала у малих філіжанках в руках у гостей (Коцюб., І, 1955, 292); Ласточкін наточив собі окропу із самовара, плеснув густо заварки з величезного чайника.., вкинув у філіжанку зернятко сахарину (Смолич, V, 1959, 461); Купріян.. дивиться на.. філіжанку чаю, що парує на столі (Тют., Вир, 1964, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 592.