ФІЛІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех, спец.
1. Тягти звук, поступово його посилюючи, а потім, таким же чином послаблюючи, зводити нанівець (на музичних інструментах і в співах).
2. Підстригати волосся спеціальними перукарськими ножицями в напрямі від кінців до коренів. Філірувати волосся.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 592.