ФІНА́НСИ, ів, мн.
1. Система грошових відносин у тій чи іншій державі, а також сукупність усіх грошових коштів, що є в розпорядженні держави. З часу війни за незалежність кожен штат [Півн. Америки] був окремою державою із своїми збройними силами, фінансами, із своїми митними кордонами (Нова іст., 1956, 38).
2. розм. Гроші, грошові справи. Багато вже на мені залеглостей для «Зорі», але сподіваюся вирівняти їх, як тільки поліпшу свої фінанси (Сам., II, 1958, 455); Єсть комбінація, щоб Ліля приїхала на зміну мамі, те ще не знаю, чи се так вийде, бо, може, фінанси стануть на заваді (Л. Укр., V, 1956, 259); Не плентається [Сеньківський виконком] в хвості політичної і сільськогосподарської роботи,.. він, як бачите, і в фінансах справний (Вишня, І, 1956, 360).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 598.