ФІНІКІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до фінікі́йці й Фінікія. Етруський і фінікійський тексти хоча і близькі за змістом, але все ж не зовсім відповідають один одному (Знання.., 1, 1966, 29); В курганному похованні біля стан. Кримської виявлено ряд золотих прикрас фінікійської роботи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 599.