ФІ́РМА, и, ж.
1. У капіталістичних країнах — торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби. Герман Гольдкремер стався одною з авторитетних і впливових фірм у нафтовім ділі (Фр., VIII, 1952, 394); Прийшов до Безбородька представник однієї великої фірми й запропонував панові докторові радіоприймач на виплату (Вільде, Сестри.., 1958, 55).
2. У СРСР — об’єднання однорідних або суміжних підприємств. В нашій країні було широко підхоплено почин львівських підприємств по створенню виробничих об’єднань — фірм. Тепер ця нова форма управління міцно увійшла в життя (Рад. Укр., 28.II 1969, 2); Фірма грампластинок «Мелодія» записала у виконанні Русинова композицію за поемою Руставелі (Вітч., 12, 1968, 168).
3. з означ, або кого, чого, перен., розм. Ім’я, або назва для прикриття чого-небудь. Він з незвичайною готовістю й очевидною втіхою взявся до ведення тієї справи, — розуміється, під фірмою свого адвоката (Фр., VI, 1951, 247); Видавайте сей каталог, де хочете, під якою хочете фірмою, ми в те не мішаємось (Л. Укр., V, 1956, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 601.