ФІ́РМА́НКА, и, ж., діал.
1. Візникування. Гроші, зароблені фірманкою.., протрачував [Петро] і вертав до неї з порожніми руками (Коб., II, 1956, 10); Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Кобр., Вибр., 1954, 76).
2. Дружина фірмана. — А де ті ваші сходини бувають? — У старої фірманки, у Митрихи (Фр., III, 1950, 276).
3. рідко. Підвода. Весь день був зайнятий [Герман] при будові та при фірманках (Фр., VIII, 1952, 387).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 601.