ФІ́ФА, и, ж; зневажл. Пуста, легковажна дівчина або молода жінка крикливо одягнена. Не зміряти сили, відваги, Що в цьому змаганні кипить. Ви чуєте, фіфи й стиляги, Як треба по-справжньому жить! (С. Ол., Вибр., 1959, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 603.