Що oзначає слово - "харкати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров’ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З’являючись на млин .., старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом і погано харкає (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров’ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 26.