ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, ..він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі «Дерзкий» (Гончар, II, 1959, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 36.