ХВИЛЕМІ́Р, а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань. Резонансний частотомір (хвилемір) складається з коливального контуру високої якості, струм в якому вимірюється чутливим гальванометром змінного струму (Осн. радіотехн., 1957, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 36.