ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (Стельмах, І, 1962, 558).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 47.