ХВОРОСТЯ́НКА, и, ж. Хата, землянка, зроблена з хворосту й обмазана глиною; мазанка. І пісня стука… В бідній хворостянці сім’я вечеря, хліб її гіркий. Це так було, коли я йшов в повстанці й мені пекла бабуся пиріжки (Сос., Щастя.., 1962, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.