Хидня, ні, ж.
1) Хожденіе. Давай ходить в горох!… Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм’яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатер. у.
3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 400.