ХИЛКИ́Й, а́, е́. рідко. Який хилиться, гнеться; хиткий, гнучкий. Хилку лозину і снігур зігне (Укр. присл.., 1955, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 57.