ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, заст.
1. Примхливий.
2. Здобутий чаклуванням. Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 59.