ХИТРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до хитря́к. Їжачок-хитрячок Із голок та шпичок Пошив собі піджачок (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 67.