ХИ́ХИ, ХІ́ХИ: Справля́ти хи́хи (хі́хи), розм. — хихикати, сміятися. Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (Гончар, Тронка, 1963, 45); Одно хіхи справляють! (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 67.