ХИХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Засміятися. Хтось з усії [усієї] сили хихонув, і дзвінкий регіт молодого голосу стоїть над гамом (Мирний, IV, 1955, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 68.