ХЛА́МАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Жадібно їсти. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик — і давай похапцем хламати зерно (Мирний, II, 1954, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 75.