ХЛИСТ1, а́, ч. Прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди, дресирування звірів і т. ін. Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Л. Укр., III, 1952, 607); На сцену виходить Марі-Клер. Вона в бриджах і високих лакованих чоботях. В руках хлист (Собко, П’єси, 1958, 67); Хлист звивався в його пальцях, мов гадюка (Вільде, Сестри.., 1958, 19).
ХЛИСТ2 див. хлисти́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 77.