ХЛОПЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 85.