ХЛО́ПЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до хло́пчик; належний хлопчикові. Йому весь час не давали спокою такі знайомі хлопчикові очі (Збан., Таємниця.., 1971, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 85.