ХЛЬО́РА, и, ж., діал. Биття, шмагання.
◊ Дава́ти хльо́ру кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Котл., І, 1952, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 92.