ХЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до хлю́скати. Як коник великий важко скочить на билину, билина погнеться аж до води, і маленькі хвилі хлюснуть на коника (Хотк., II, 1966, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 90.