ХЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хльо́скати. Рибалки переставляють паруси. Мокре полотно обвисає й ..хляскає (Ю. Янов., II, 1958, 59); За стінами бараків шарудів пісками вітер. Він нахабно хляскав у вікна (Рибак, Гармати.., 1934, 18); Опришок так тягнув коня за вузду, що з рота бідної животини шматтям летіла кривава піна, хляскаючи на каміння (Хотк., II, 1966, 137); *У порівн. Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками .. лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби, його хто хляскав по пиці щораз (Хотк., II, 1966, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 91.