ХЛІБОПЕКА́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до випікання хлібних виробів; // Признач. для випікання хлібних виробів. Борошно, крупу і олію з насіння сої застосовують у хлібопекарській, кондитерській, консервній, м’ясомолочній та інших галузях харчової промисловості (Зерн. боб. культ., 1956, 76); Ряд сільських хлібопекарських підприємств реконструйовано, механізовано трудомісткі процеси (Рад. Укр., 9.XII 1973, 2); На хлібопекарських заводах працюють тістоділильні машини та бубличні автомати (Наука.., 7, 1956, 10); // Який виявляється під час випікання хліба (про якість). Це жито [«Таращанське 4»] набагато крупнозерніше за інші сорти і має вищі хлібопекарські якості (Минко, Повна чаша, 1950, 84); Від наявності клейковини та її еластичних властивостей залежать хлібопекарські особливості борошна (Колг. Укр., 5, 1961, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 81.