ХМАРИ́СТИЙ, а, е. Укритий хмарами; хмарний. З острахом, недовір’ям і цікавістю дивилися бранці на хмаристий кряж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 182); В його примружених очах пливе хмариста синява осіннього неба (Кучер, Пов. і опов., 1949, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 94.