ХМА́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Скупчення хмар. Вивчення форми хмарності і її просторового розподілу дає змогу судити про вітер і тип повітряної маси (Рад. Укр., 27.VII 1967, 3); Простір вкрито купчастою хмарністю (Веч. Київ, 13.IV 1961, 1); // Ступінь покриття неба хмарами. Збудуться, може, нарешті газетні прогнози! «Хмарність мінлива без опадів»,— кажуть було… (Рильський, III, 1961, 200); Хмарність — десять балів (Рад. Укр., 7.III 1963, 4).
2. перен. Властивість за знач. хма́рний 3. Злетіла з брів вічна хмарність, і зморшки ніби розійшлися, від чого, здавалося, помолоділи обличчя людей (Цюпа, Назустріч.., 1958, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 95.