ХМЕЛИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хмели́нка. Тонкая хмелиночка На яр подалася (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 222); *У порівн. Вона обвилась круг його [Романа] як хмелиночка, зазирала йому в вічі, цілувала його, обсипала ласкавими закоханими словами чарівними… (Гр., II, 1963, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 96.