ХМУ́РИСТИЙ, а, е. Трохи хмурий. Місто спить: кам’яниці-озії Бовваніють у хмуристій млі; Вже й тружденні заплющили вії, Спочивають старі і малі… (Стар., Вибр., 1959, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 98.