ХНА, хни, ж. Червоно-жовта фарба рослинного походження, яку використовують перев. для фарбування вовни, волосся, нігтів, а також для зміцнення волосся. За безцінь переходили до його рук і коштовні кармазини, і шаблі з золотими держаками, і килими, над якими роками працювали невідомі жіночі руки, пофарбовані хною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 99.