ХОКЕ́Й, ю, ч. Спортивна командна гра з шайбою або м’ячем на льодовому майданчику або трав’яному полі. Починаючи з 1937 року, в СРСР регулярно проводяться змагання на кубок з хокею з м’ячем, а згодом і на першість країни (Спорт.., 1958, 145); Найбільше роботи Вікторові! Він уже купив лижі, і ковзани, і ключки для хокею, троє санок (Коп., Тв., 1955, 208).
∆ Трав’яни́й хоке́й див. трав’яни́й; Хоке́й з ша́йбою див. ша́йба.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 112.