ХОЛЕСТЕРИ́Н, у, ч., спец. Органічна жироподібна речовина, яка міститься в усіх органах і тканинах організму, а також у продуктах харчування й відіграє важливу роль у життєдіяльності організму. В ікрі [риб] міститься значна кількість лецитину і холестерину — дуже важливих речовин для діяльності нашої центральної нервової системи (Укр. страви, 1957, 70); При атеросклерозі в стінці артерій утворюються скупчення жирових речовин (ліпоїдів), головним чином холестерину (Наука.., 2, 1960, 41); Спеціалісти встановили, що деякі нові метали токсичні, а деякі інші, наприклад хром і ванадій,— корисні. Вони знижують вміст холестерину, збільшують тривалість життя (Рад. Укр., 29.XII 1973, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 113.