ХОЛОДНОКРО́ВНО. Присл. до холоднокро́вний 2, 3. Вона прийняла звістку досить холоднокровно. В усякім разі так, що можна було не турбуватися (Хотк., II, 1966, 295); Семенюк холоднокровно обдумував своє становище (Галан, Гори.., 1956, 113); [Батура:] А він що́ [Романюк:] Відповів холоднокровно..: "Відсталих завжди б’ють» (Корн., II, 1955, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 120.