ХОЛОДЦЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Такий, як холодець, подібний до холодцю; драглистий. Увечері тягли невода, але замість риби витягли з півтонни «серця», як називають рибалки поміж собою холодцюватих медуз (Гончар, I, 1954, 515); — Кому що, а волові брага,— посміхнулась Соломія, трясучи своїм повним, холодцю-ватим тілом (Добр., Тече річка.., 1961, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 121.