ХОРУНЖЕ́НКО, а, ч. Син хорунжого. Брат її, хорунженко, ..не хоче женитись, а дума у ченці (Кв.-Осн., II, 1956, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 131.