ХОРУНЖІ́ВНА, и, ж. Дочка хорунжого. — Не йде за тебе хорунжівна, так мені яке тут діло? (Кв.-Осн., II, 1956, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 132.