ХОХІТВА́, и́, ж. Те саме, що стре́пет. Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Рильський, III, 1961, 68); // збірн. Стрепети. Високо, під ясним небом, в’ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор., І, 1957, 333); [Олексій:] Поїду і я на полювання, хохітви сила проявилась на наших степах (Кроп., V, 1959, 548).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 134.