ХРАНИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що охоро́нець. Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Шевч., II, 1953, 236); В 20-х рр. [XIX ст.] ще подекуди і на Україні були якщо не антрепренери, то хранителі і аматори вертепної драми (Від давнини.., І, 1960, 206).
&́9671; А́нгел-храни́тель: а) за релігійними віруваннями — ангел, що оберігає якусь людину, її захисник; б) людина, яка підтримує, захищає когось. — Я вам дам лист до Василя Андрійовича Жуковського. Це вселенський ангел-хранитель, його хлібом не годуй, а дай за когось клопотатися (Полт., Повість.., 1960, 445).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 137.