ХРЕЩЕ́НИЦЯ, і, ж. Жін. до хреще́ник. Він узяв на руки свою хрещеницю Маринку і, забавляючи, почав поїти чаєм (Мирний, III, 1954, 157); Вона погладила хрещеницю по вишитому рукаві (Панч, Гомон. Україна, 1954, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 143.