ХРУ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. хру́скати і звуки, утворювані цією дією. По лісі шум, хрускання гілляк, крики (Фр., IX, 1952, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 158.