ХРУСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хрустки́й 1. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами, схожими на рум’яні вушка (Донч., IV, 1957, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 159.