Що oзначає слово - "хурчання"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ХУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хурча́ти і звуки, утворювані цією дією. Ніде ні пострілу, ні бентежного хурчання крил (Рудь, Боривітер, 1969, 409); Хурчання мотора вщухло, машина зникла вдалині (Голов., Тополя.., 1965, 468); Ярина так гірко плаче, що Яків не може зупинити її сліз. Кужіль, що вона пряла, до півночі чекаючи чоловіка, звалився з лави і розбудив мурого кота, який дрімав під тихе хурчання веретена (Речм., Весн. грози, 1961, 97); Між залпами зникли паузи.. Удар близької блискавиці, гаряче хурчання чавунних злитків угорі, і знову невичерпне виття, виття, виття… (Гончар, І, 1954, 332).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 175.