ХУТРЯНИ́К, а́, ч. Те саме, що хутрови́к. Рахель і Маша мали.. по дорозі заїхати до хутряника, якому віддані були на літо шуби Віри Павлівни (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 179.