ХУТРЯ́НКА, и, ж., розм. Шубка, кожушок. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч (Сл. Гр.); // Покривало з хутра. Доліва-Ясенський сидів на ганку в глибокому кріслі, загорнувши хутрянкою ноги (Тулуб, Людолови, II, 1957, 328).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 179.