ХІРОМА́НТ, а, ч. Особа, що займається хіромантією. Він гортав колись і книги видатних хіромантів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 265); Хіроманти передбачали майбутнє тієї чи іншої людини по долонях її рук (Наука.., 8, 1958, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 74.