Що oзначає слово - "царедворець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. І щоб приборкати, пригнути його, ночей не спали і цар, і кат, і царедворець… (Стельмах, І, 1962, 616); Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Рибак, Помилка.., 1956, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 181.