ЦА́РСТВО, а, с.
1. Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Шовч., II, 1963, 297); 1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Н. —Лев., VII, 1966, 95); [Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Вас., III, 1960, 122).
&́9671; Проспа́ти ца́рство небе́сне див. небе́сний; У тридев’я́тому ца́рстві див. тридев’я́тий; У тридеся́тому ца́рстві див. тридеся́тий; Ца́рство бо́же; Ві́чне ца́рство, заст.— рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Вовчок, І, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Котл., І, 1952, 87); Ца́рство [йому́, їй, їм і т. ін.] небе́сне див. небе́сний; Ца́рство ті́ней див. тінь.
2. рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук… (Стельмах, І, 1962, 622); // перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. «Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу… Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Н.-Лев., III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма’ чабан (Щог., Поезії, 1956, 270); Минулось панське царство, мужицьке настає (Стельмах, І, 1962, 627).
3. перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Коцюб., II, 1955, 309); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Минко, Вибр., 1952, 385); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Ле, Право.., 1957, 225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Тют., Вир, 1964, 416).
&́9671; Казко́ве ца́рство; Ца́рство казо́к — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Коцюб., II, 1955, 300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок… Їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки (Олесь, Вибр., 1958, 91).
4. перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Рильський, ІV, 1960, 115); Пароплав заходив у царство вогнів (Баш, Надія, 1960, 7); — Сюди німці не поткнуться,— сповістив вдоволено провідник Євгена.— Тут [у лісі] наше партизанське царство (Рибак, Час.., 1960, 269); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології,— усміхнувся він (Тют., Вир, 1964, 62); // Панування, переважання чого-небудь. Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Нех., Ми живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Мал., Думки.., 1959, 6); // Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за горба показалось нарешті солом’яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Коцюб., II, 1955, 244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Мирний, І, 1949, 200); [Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Мик., І, 1957, 387).
&́9671; Ме́ртве ца́рство див. ме́ртвий; Со́нне ца́рство див. со́нний; Ца́рство сну — те саме, що Со́нне ца́рство (див. со́нний). Царством сну здаються тихі зали (Мур., Повість.., 1948, 9); Те́мне ца́рство; Ца́рство пітьми́ (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Мирний, IV, 1955, 326); Темнеє царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси.., II, 1956, 230); У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Рильський, III, 1961, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 183.